Заснування і вік
Сучасна територія громади впродовж століть була поділена між кількома володіннями, зокрема Райффершайд і Вільденбург, з частками інших володінь. Законом про реорганізацію громад колишнього району Шлайден від 24 червня 1969 року 1 липня 1969 року утворилася громада Гелленталь з досі самостійних громад Гелленталь, Голлерат, Уденбрет і Лосгайм; комунальна реорганізація 1969–1972 років об’єднала їх із включенням подальших частин території в нинішню громаду Гелленталь.
За історичним викладом громади Гелленталь комунальна реорганізація 1969–1972 років об’єднала досі пов’язані в амті громади Гелленталь, Голлерат, Уденбрет і Лосгайм із включенням так званого «Лендхена» у нову громаду Гелленталь. Сторінка про герб громади уточнює, що законом про реорганізацію громад колишнього району Шлайден від 24 червня 1969 року громада Гелленталь 1 липня 1969 року утворилася з досі самостійних громад Гелленталь, Голлерат, Уденбрет і Лосгайм.
Кам’яна сокира з неоліту (4500–1700 до н. е.), знайдена біля Бюшема поблизу Райффершайда, за історією громади дає першу вказівку на перебування людей у доісторичний час; більша частина сучасної території громади в римський час була незаселеним лісом. Знахідки кераміки та залізного шлаку біля Геннінгена і Волленберга, а також кремаційні поховання біля Ґішайда і Гелленталя свідчать про ранні сліди. Близько 920 року Сібодо, предок графів фон Аре, збудував церкву на висотах Штайнфельда; алодій Штайнфельд пізніше охоплював серед іншого володіння Райффершайд і Вільденбург. Панів Райффершайда вперше згадують наприкінці XII століття; близько 1195 року брати Ґергард і Філіпп поділили землю на Райффершайд і Вільденбург. Громада щодо замку Вільденбург зазначає, що замок, перебудований у XVIII столітті абатами зі Штайнфельда з використанням середньовічних залишків, згадувався вже 1190 року, з 1414 до 1639 був у володінні панів фон Паландт і в XVIII столітті був придбаний монастирем Штайнфельд. Більша частина сучасної території громади до французької окупації 1794 року належала до володінь Райффершайд і Вільденбург; поряд у територію втручалися володіння Шлайден, Кроненбург і Шенберг. З вступом французьких військ восени 1794 року середньовічні територіальні володіння закінчилися; Райффершайд, Кроненбург і Шлайден стали кантональними центрами з підлеглими меріями. Пруссія перебрала територію 1819 року і значною мірою зберегла адміністративний поділ: Гелленталь, Голлерат і Уденбрет утворили бургомістерства, які пізніше належали до району Шлайден. У XIX столітті з’явилися шосе; 1884 року відкрито залізничну лінію Калль–Гелленталь. З осені 1944 до весни 1945 територія лежала на головній лінії бойових дій Другої світової війни. Комунальна реорганізація 1969–1972 років створила нинішню громаду; грамотою від 8 липня 1988 року вона отримала право носити свій нинішній герб. З 1970 року, за даними підприємства, у громаді Гелленталь розташована HOLTEC GmbH & Co. KG. Вуличний реєстр громади поряд із головним населеним пунктом називає серед іншого частини Блументаль, Геккен, Голлерат, Лосгайм, Мішайд, Рамшайд, Райффершайд, Уденбрет, Візен, Вольферт і Цінґшайд, а також численні інші хутори та назви поселень, зокрема Доммерсбах, Решайд, Кер, Вільденбург і Ґрубе Вольфарт.
| рік |
Назва |
опис |
| 1438 |
Залізоплавильні підприємства в долині Шлайден згадані в документах |
Рахунок шлайденського вейрмейстера з 1438 року називає залізоплавильні підприємства або молоти в Блументалі, Кіршзайфені та Гелленталі. |
| 1794 |
Кінець територіальних володінь під французькою окупацією |
З вторгненням французьких військ восени 1794 року середньовічні територіальні володіння на території сучасної громади були скасовані й замінені адміністрацією за французьким зразком з кантонами та меріями. |
| 1819 |
Перехід до Пруссії |
Пруссія перейняла територію 1819 року після короткого епізоду під Мекленбург-Штреліцом і значною мірою зберегла раніше утворений адміністративний поділ. |
| 1884 |
Відкрито залізничну лінію Каль–Гелленталь |
1884 року залізничну лінію Каль–Гелленталь було здано в експлуатацію; за історією громади вона з’явилася занадто пізно, щоб дати нові імпульси вже занепалій залізній промисловості. |
| 1955–1959 |
Будівництво греблі Олеф |
Греблю Олеф за даними громади та водного союзу Айфель-Рур зведено в 1955–1959 роках і введено в експлуатацію 1959 року. Громада описує конструкцію як порожнисто-комірчасту стовпову споруду, яка тоді вважалася прогресивною. |
| 1969–1972 |
Комунальна реорганізація до сучасної громади |
Законом від 24 червня 1969 року з 1 липня 1969 року утворено громаду Гелленталь з Гелленталя, Голлерата, Уденбрета й Лосгайма; у 1969–1972 роках до сучасної громади було приєднано подальші частини території. |
| 2004 |
Відкриття Національного парку Айфель |
На початку 2004 року Національний парк Айфель відкрився як перший національний парк Північного Рейну-Вестфалії і водночас чотирнадцятий національний парк у Німеччині; громада Гелленталь лежить із площею близько 56 гектарів у національному парку. Велика природоохоронна територія охоплює за даними громади близько 110 квадратних кілометрів. |
| 1106 |
Перша документальна згадка Райффершайда |
За даними громади Гелленталь щодо замку Райффершайд перша документальна згадка Райффершайда датується 1106 роком; найдавніші частини замку походять з 12–13 століття. |
| um 1195 |
Поділ на Райффершайд і Вільденбург |
За історичним викладом громади брати Гергард і Філіпп близько 1195 року поділили землю: Гергард зберіг Райффершайд із представництвом у імперії та вищим судом; Філіпп отримав Вільденбург. |
| um 1520 |
Каплиця Антонія в Гелленталі |
За тлумаченням герба громади хрест Антонія як символ Гелленталя був зокрема на зведеній близько 1520 року каплиці Антонія в Гелленталі. |
| 1669 |
Пожежа замку та Верхнього села Райффершайд |
23 червня 1669 року пожежа, спричинена необережністю солдата, знищила великі частини замку та Верхнього села Райффершайд. |
| 1897–1899 |
Мисливський нещасний випадок і освячення лісової каплиці |
7 травня 1897 року граф Едуард фон Брі загинув під час полювання в лісі Гелленталь; каплицю св. Едуарда (лісову каплицю), зведену на його пам’ять, освячено 6 травня 1899 року. |
| 1938 |
Початок будівництва Західного валу на західному кордоні |
За викладом громади щодо Західного валу 1938 року було закликано до посиленого укріплення німецького західного кордону й розпочато будівництво Західного валу; лінія складалася зокрема з «зубчастих» протитанкових перешкод і бункерів. |
| 1973 |
Перша оглядова вежа на Вайсер Штайн |
За даними громади щодо рекреаційної зони Вайсер Штайн 1973 року вперше зведено оглядову вежу в межах рекреаційного комплексу. |
| 1988 |
Надання громаді герба |
Грамотою урядового президента Кельна від 8 липня 1988 року громаді Гелленталь надано право носити герб і службову печатку. |
| 2014 |
Нова оглядова вежа на Вайсер Штайн |
Наприкінці 2014 року за даними громади в рекреаційній зоні Вайсер Штайн зведено нову оглядову вежу висотою 30 метрів з «Eifel Blick», доступну 147 сходинками. |
| 1190 |
Згадка Вільденбурга |
За сторінкою громади про замок Вільденбург замок, перебудований у 18 столітті абатами зі Штайнфельда з використанням середньовічних залишків, згадується вже 1190 року. |
| 1260 |
Письмова згадка Hellindale в урбарії Штайнфельда |
За Гюнтером Броєром Hellindale 1260 року названо в урбарії Штайнфельда (податковому реєстрі); форма вважається раннім письмовим свідченням назви місця Гелленталь. |
| 1414–1639 |
Вільденбург у володінні панів фон Паландт |
За даними громади Гелленталь Вільденбург з 1414 до 1639 року був у володінні панів фон Паландт і в 18 столітті був придбаний монастирем Штайнфельд. |
| 1600 |
Будинок воротаря при Вільденбурзі |
На південному боці передзамку Вільденбурга за викладом громади розташовані будинок воротаря з 1600 року та колишня господарська будівля, перебудована на житловий будинок. |
| 1970 |
Заснування та розташування HOLTEC у Гелленталі |
За даними підприємства HOLTEC від заснування 1970 року розташоване в громаді Айфеля Гелленталь; на майданчику Доммерсбах зосереджені розробка, конструкція, виробництво та збут на близько 8 000 м² виробничої площі. |
| 1986 |
Бронзова табличка на найпівденнішій точці Північного Рейну-Вестфалії |
За сторінкою громади про найпівденнішу точку 1986 року на одному з «зубців» Західного валу біля Кера встановлено бронзову табличку; ініціатором був тодішній урядовий президент Антверпес. |
| 2021 |
Відзнака як Європактивна громада |
Уряд землі Північний Рейн-Вестфалія 2021 року відзначив громаду Гелленталь (округ Ойскірхен) за зразкову європейську діяльність як Європактивну громаду, зокрема через жвавий контакт із бельгійською сусідньою громадою. |
| 1999 |
Нове будівництво шахтного будинку на відвідуваній шахті Грубе Вольфарт |
За музейною сторінкою громади Гелленталь шахтний будинок при Грубе Вольфарт 1999 року збудовано наново; у ньому розміщено невеликий музей і магазин із сувенірами на гірничу тематику. Природний парк Північний Айфель також називає шахтний будинок, ново збудований 1999 року. |
Важлива інформація
Громада Гелленталь називає себе громадою національного парку і ставить традицію та прогрес поруч: замки та церкви, привабливий ландшафт Айфеля та сучасна промисловість. На близько 138 квадратних кілометрах громада, за власним викладом, охоплює не менше ніж 61 населений пункт і хутір. Вуличний реєстр поряд із головним населеним пунктом називає серед іншого Блументаль, Геккен, Голлерат, Лосгайм, Мішайд, Рамшайд, Райффершайд, Уденбрет, Візен, Вольферт і Цінґшайд, а також численні хутори та назви поселень. Грамотою від 8 липня 1988 року вона має герб, розділений на синє і срібне, зверху зі срібним хрестом Антонія, знизу з посиланням на родовий герб Райффершайда. На території громади біля Кера, за викладом громади, водночас лежить найпівденніша точка громади, району Ойскірхен, урядового округу Кельн і землі Північний Рейн-Вестфалія. Гелленталь, за власним викладом національного парку, має близько 56 гектарів у національному парку Айфель і утримує в ратуші інфопункт національного парку.
Гелленталь, за даними громади, лежить у центрі Айфеля на південному краї Північного Рейну-Вестфалії і на заході межує з бельгійським Айфелем. Географічне положення громада вказує приблизно як 50° 29–30′ північної широти та 06° 26–27′ східної довготи. Межа громади загалом має довжину 84,00 км, з них 28,80 км — кордон з Королівством Бельгія та 12,80 км — межа з федеральною землею Рейнланд-Пфальц. Найбільша протяжність за таблицею громади становить 21,00 км північ–південь і 16,00 км схід–захід. Національний парк Айфель, за викладом громади, простягається між Нідеггеном на північному сході та Бельгією на південному заході і охоплює південні частини районів Аахен і Дюрен, а також західну частину району Ойскірхен; Гелленталь має близько 56 га у північно-західній частині своєї території в національному парку. Велику природоохоронну територію, розташовану приблизно за 65 кілометрів на південний захід від Кельна, громада оцінює приблизно в 110 квадратних кілометрів. Поблизу населеного пункту Кер, за викладом громади, лежить найпівденніша точка громади Гелленталь, району Ойскірхен, урядового округу Кельн і землі Північний Рейн-Вестфалія; точна точка — злиття двох невеликих струмків біля Лосгаймер Ґрабен.
За туристичним викладом громади близько 80 відсотків території громади покриті незаселеною природою з луками та лісами, горами і долинами, пронизаними численними струмками та річками. Земельний баланс громади вказує загальну площу 137,82 км², з них 73,93 км² лісової площі та 48,80 км² сільськогосподарських угідь. У частині національного парку, за даними громади, ландшафт формують величні букові ліси, кострубаті дубові ліси, первісні долини струмків і стрімкі скелі та дають притулок понад 1.800 зникаючим видам тварин і рослин. Сторінка про пішохідні маршрути громади описує привабливий середньогірський ландшафт з розлогими лісами, долинами й висотами, а також багаті видами борові луки, гірські сінокоси та пустища в «Лендхені». З кінця березня до початку травня дикорослі жовті нарциси, за викладом громади, перетворюють лукові долини верхньої долини Олеф у жовті квіткові килими в межах природного парку Нордайфель. Громада описує слоган національного парку «Ліс, вода і дика природа» та називає сезонні особливості від цвітіння нарцисів до скляного зимового лісу.
На ґрунті колишньої залізоробної промисловості, за історією громади, поширилися виробничі підприємства сталевої, нержавіючої сталі та переробки пластмас, які принесли громаді ім’я промислового місця. Водночас сприяли розвитку туризму. За портретом громади промисловість у долинах Гелленталя і Блументаля з близько 1.500 робочими місцями є економічним фундаментом; підприємства виросли на ґрунті відомої у світі айфельської промисловості, що існувала до середини XIX століття. З 1970 року, за даними підприємства, HOLTEC GmbH & Co. KG розташована в Гелленталі і на майданчику Доммерсбах виготовляє установки для деревообробної промисловості; підприємство серед іншого відзначене German Innovation Award 2026 за концепцію «Пилорама майбутнього».
Гелленталь рекламує пішохідні та велосипедні пропозиції, зоопарк диких твари зі станцією хижих птахів, греблю Олеф, відвідувальну шахту Grube Wohlfahrt, Вільденбург, висотний замок Райффершайд, зону відпочинку Вайсер Штайн, цвітіння нарцисів у долині Олеф, а також зоряно ясний нічний ландшафт. Називаються серед іншого 22 EifelSchleifen і EifelSpuren, Freifahrt-Eifel-маршрути для гірських велосипедів і близько 125 км довгий Килль-радівег від бельгійського Weywertz через Hellenthal-Losheimergraben до Тріра. Громада називає понад 220 км позначених пішохідних маршрутів, серед них маршрут замків від греблі Олеф через Райффершайд до Вільденбурга, маршрут Rur-Olef у поєднанні з Eifelsteig, маршрути нарцисів у долинах Олеф і Янсбах, 94 км довгий Шлях пам’яті через німецько-бельгійське прикордоння, а також три геомаршрути загальною довжиною 75 км. Nordeifel Tourismus GmbH описує 37 км довгий маршрут Rur-Olef як партнерський шлях Eifelsteig від Ґемюнда через Шлайден до Гелленталя і далі до Айнрура; етапи серед іншого Ґемюнд–Гелленталь (17 км) і Гелленталь–Айнрур (20 км), зі зворотним шляхом через Eifelsteig. Ідеальними початковими та кінцевими точками для піших і велосипедних турів, за Nordeifel Tourismus, є велосипедні та пішохідні вокзали Гелленталь і Блументаль. Туристична інформація та інфопункт національного парку розташовані в ратуші, Rathausstraße 2; громада також посилається на виставку «Wildnis(t)räume» та на Vogelsang IP у національному парку Айфель як виставковий, культурний і освітній центр. Акціонерами Nordeifel Tourismus GmbH є серед іншого район Ойскірхен, а також кілька муніципалітетів включно з Гелленталем.
До виділених культурно-історичних місць належать руїни замку Райффершайд з історичним центром і Вільденбург як єдина незруйнована висотна фортеця в районі Ойскірхен. Вільденбург, за викладом громади, лежить на крутому вузькому гірському хребті; бергфрід і тюрма замку ще збережені, при вході до передзамку стоїть сторожка з XVI століття, а частина будівлі служить церквою. Приміщення сьогодні в приватній власності, їх можна орендувати для святкувань, і вони є філією РАЦСу. У Гелленталь-Лосгайм на німецько-бельгійському кордоні лежить Ardenner Cultur Boulevard з чотирма основними атракціями: ArsKrippana як найбільша і найважливіша виставка мистецтва вертепів у Європі на понад 2.500 м² з ремеслом з понад 60 країн, ArsTechnica як одна з перших цифрових модельних залізниць Європи з понад 2.000 м колій і понад 100 поїздами, ArsFIGURA з близько 200 античними порцеляновими, восковими, пап’є-маше, дерев’яними та целулоїдними ляльками з 1800 до 1940 у відтворених житлових кімнатах і крамницях, а також ArsMineralis як продаж-виставка мінералів і скам’янілостей. Портрет називає для ArsTechnica щорічно кілька десятків тисяч відвідувачів. Nordeifel Tourismus називає також виставки ArsArdenn і ARSMineralis. Сторінка громади про Ardenner Cultur Boulevard додатково наводить спеціальну виставку «Losheim 1945–1958 – Grenze und ihre Geschichte» з темами про Західний вал, митницю, контрабанду кави та відбудову. Щороку в перші вихідні адвенту на території замку Райффершайд відбувається різдвяний ярмарок, який, за викладом громади, понад 20 років приваблює багатьох відвідувачів.
Центральні визначні місця за викладом громади — серед іншого гребля Олеф, зоопарк диких твари Гелленталь зі станцією хижих птахів, відвідувальна шахта Grube Wohlfahrt, Вільденбург, замок Райффершайд (перша згадка 1106), зона відпочинку Вайсер Штайн з оглядовою вежею та SternenBlick, каплиця Св. Едуарда (лісова каплиця) неподалік греблі Олеф, а також релікти Західного валу. Зоопарк диких твари, за даними громади, охоплює 64 гектари з добрим десятком місцевих або колишніх місцевих видів тварин, серед них рись, благородний олень, лань, сарна та олень сика, а також одну з найважливіших станцій хижих птахів Європи з близько 40 видами хижих птахів і регулярними показовими польотами; територію серед іншого відкриває Adlerexpress. Руїни замку Райффершайд, за портретом, у найстарішій будівельній речовині сягають XI століття; Вільденбург описується як висотна фортеця XII століття і, за сторінкою громади, згадувалася вже 1190 року. Біля Кера на Лосгаймер Ґрабен лежить найпівденніша точка громади, району, урядового округу та землі Північний Рейн-Вестфалія; на це вказує бронзова табличка 1986 року на зубці Західного валу. Інфопункт національного парку громади розташований у туристичній інформації в ратуші.
Громада серед іншого перелічує початкову школу з головним місцем у Райффершайді та частковим місцем у Гелленталі, а також основну школу в Гелленталі, кілька дитячих садків, спортивні споруди, громадські будинки та вісім пожежних депо. Щодо технічної інфраструктури таблиця громади серед іншого називає близько 729,5 км доріг загалом, 39,4 км тротуарів, 142,1 км каналізації, 24 насосні станції, а також 16 цвинтарів, 10 громадських будинків, 6 спортивних і клубних будинків, один зал для заходів, одну адміністративну будівлю та будівельний двір.
Гелленталь, за власним туристичним викладом, належить до небагатьох не забруднених світлом місць Європи з особливо ясним нічним небом; на Вайсер Штайн за добрих умов Чумацький Шлях можна побачити неозброєним оком. З кінця березня до початку травня в лукових долинах верхньої долини Олеф цвітуть дикорослі жовті нарциси і перетворюють луки в природному парку Нордайфель на жовті квіткові килими; особливо згадується весняна прогулянка через луки диких нарцисів у Гелленталь-Голлерат. Початкова точка позначених кругових маршрутів нарцисів — парковка Hollerather Knie на B265 (Luxemburger Straße). Кожні два роки громада у співпраці з природним парком Нордайфель і фондом NRW святкує традиційне свято нарцисів. Ще однією унікальною особливістю є найпівденніша точка Північного Рейну-Вестфалії біля Кера. Громада також описує себе як браму до національного парку Айфель з близько 56 гектарами площі національного парку на території громади.
- Громада національного парку Гелленталь
- Розташування на німецько-бельгійському кордоні
- Олефталшперре
- Дикий вольєр зі станцією хижих птахів
- Височинний замок Райффершайд
- Вільденбург
- Зона відпочинку Вайсер Штайн
- Зоряний нічний пейзаж
- Туристична шахта Грубе Вольфарт
- Історична залізна промисловість у долині Шлайден
- Зоряний нічний пейзаж і SternenBlick
- 61 населених пунктів і хуторів
- Ardenner Cultur Boulevard з ArsKrippana, ArsTechnica та ArsFIGURA
- Різдвяний ярмарок у замку Райффершайд
- Каплиця Святого Едуарда (лісова каплиця)
- Релікти Західного валу та лінії «хребтів»
- Герб громади з хрестом Святого Антонія
- Найпівденніша точка Північного Рейну-Вестфалії біля Кер
- Понад 220 км маркованих туристичних маршрутів
- Цвітіння нарцисів і фестиваль нарцисів у долині Олеф
- Шлях пам'яті в німецько-бельгійському прикордонні
- HOLTEC як промисловий майданчик з 1970 року
- Євроактивна громада 2021
- Геомаршрути протяжністю 75 км
- Маршрут замків до Райффершайду та Вільденбургу
- Маршрут Рур-Олеф як партнерський шлях Айфельштайгу
- Дикий вольєр площею 64 гектари з близько 40 видами хижих птахів
- ArsKrippana на площі понад 2.500 м²
- Інформаційний пункт національного парку в ратуші
- Музей Грубенгаус з 1999 року в Решайді
- Спеціальна виставка Лошайм 1945–1958 про історію кордону
- Schleiden
- Kall
- Blankenheim
- Dahlem
- Nettersheim
- Nideggen
- Büllingen
- Monschau
- Ormont
- Mechernich
- Gemünd
- Einruhr
- Rescheid
- Udenbreth
- Reifferscheid
- Blumenthal
- Oberhausen
- Olef